Auto-Tune
Auto-Tune, (або autotune, укр. автотюн) — аудіопроцесор, представлений у 1997 році американською компанією Antares Audio Technologies[1]. Він використовує запатентований пристрій для вимірювання та зміни висоти звуку під час запису та виконання вокальної та інструментальної музики[2]. Виконуючи свою роль спотворення вокалу, Auto-Tune працює за принципами, відмінними від принципів вокодера або ток-боксу, і дає інші результати[3].
Auto-Tune спочатку був призначений для маскування або виправлення неточностей, дозволяючи вокальним трекам бути ідеально налаштованими. Пісня Шер 1998 року «Believe» популяризувала техніку використання Auto-Tune для зміни вокалу. У 2018 році музичний критик Саймон Рейнольдс зауважив, що Auto-Tune «зробила революцію в популярній музиці», назвавши його використання для ефектів «модою, яка просто не зникне. Його використання зараз укорінилося більше, ніж будь-коли»[4].
Auto Tune доступний як плагін для цифрових аудіостанцій, що використовуються в студіях запису, і як автономний пристрій, встановлений у телекомунікаційній стійці для обробки живих виступів[5]. Процесор трохи зміщує висоту звуку до найближчого справжнього, правильного півтону (до точної висоти звуку найближчої ноти в традиційній рівній темперації). Автотюн також може бути використаний як ефект для спотворення людського голосу зі значним збільшенням або зменшенням висоти звуку[6], і можна почути, як голос переходить від ноти до ноти, що ступила, як на синтезаторі[7].
З часом автотюн став невід'ємною частиною професійних студій звукозапису[8]. Такі інструменти, як гітара Peavey AT-200, легко використовують технологію автоматичного налаштування для виправлення висоти звуку в режимі реального часу.
Історія створення[ред. | ред. код]
Auto-Tune був розроблений Енді Хільдебрандом, доктором наук та інженером-дослідником, який спеціалізувався на стохастичній теорії оцінки та обробці цифрових сигналів[9]. Хільдебранд задумав технологію виправлення висоти голосу через пропозицію дружини колеги, яка пожартувала, що за допомогою пристрою вона зможе гарно співати під мелодію[10][11].
Протягом декількох місяців на початку 1996 року він реалізував алгоритм на спеціальному комп'ютері Macintosh і представив результат на шоу NAMM пізніше того ж року, де розробка миттєво стала хітом[10]. Метод Хільдебранда для виявлення висоти ноти передбачав використання автокореляції та виявився кращим за попередні спроби, засновані на видобутку функцій, які мали проблеми з обробкою певних аспектів людського голосу, таких як дифтонги, що призводить до звукових артефактів[10]. Музичні інженери раніше вважали автокореляцію непрактичною через необхідні масштабні обчислювальні зусилля, але Хільдебранд знайшов «математичний трюк» для подолання цього[10].
Спочатку Auto-Tune був розроблений для стримано виправлення неточних інтонацій, щоб зробити музику більш виразною, при цьому оригінальний патент стверджує: «Коли голос чи інструменти не вдаються, емоційні якості виступу втрачаються»[4]. Auto Tune був запущений у вересні 1997 року[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ AUTO-TUNE. USPTO. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ US patent 5973252, Harold A. Hildebrand, "Pitch detection and intonation correction apparatus and method", published 1999-10-26, issued 1999-10-26, assigned to Auburn Audio Technologies, Inc
- ↑ Frazier-Neely, Cathryn. "The Independent Teacher—Live Vs. Recorded: Comparing Apples to Oranges to Get Fruit Salad." Journal of Singing – The Official Journal of the National Association of Teachers of Singing 69.5 (2013): 593-6. ProQuest. Web. 16 June 2014.
- ↑ а б Reynolds, Simon (17 вересня 2018). How Auto-Tune Revolutionized the Sound of Popular Music. pitchfork.com (англ.). Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 5 жовтня 2018.
- ↑ Antares product page. antarestech.com. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ Frere Jones, Sasha. «The Gerbil’s Revenge [Архівовано 2012-09-09 у Archive.is]», The New Yorker, June 9, 2008
- ↑ «Antares Kantos 1.0.» Electronic Musician 18, no. 7 (June 2002): 26. Music Index, EBSCOhost (accessed February 21, 2015).
- ↑ Everett-Green, Robert. Ruled by Frankenmusic, The Globe and Mail, October 14, 2007, p. R1.(англ.)
- ↑ а б Antares News. AntaresTech.com. 19 серпня 2000. Архів оригіналу за 19 серпня 2000. Процитовано 19 травня 2019.
- ↑ а б в г Zachary, Crockett (26 вересня 2016). The Mathematical Genius of Auto-Tune. Priceonomics (англ.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 5 жовтня 2018.
- ↑ Reynolds, Simon (17 вересня 2018). How Auto-Tune Revolutionized the Sound of Popular Music. Pitchfork. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 28 вересня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ryan Dombal (10 квітня 2006). Interview: Neko Case. Pitchfork. Архів оригіналу за 1 травня 2007. – artistic integrity and Auto-Tune
- CBC Radio One Q: The Podcast for Thursday June 25, 2009 MP3 – NPR's Tom Moon on the takeover of the Auto-Tune.
- Auto-Tune, NOVA scienceNOW, PBS TV, 30 червня 2009
- Andy Hildebrand Interview на NAMM Oral History Collection (2012)